Комісія «Справедливість і мир» при Швейцарській єпископській конференції оприлюднила документ «Самогубство літніх людей як виклик. Етичні міркування з приводу дискусії про кінець життя і про паліативну допомогу».
Презентація документу пройшла 2 липня в Берні. З його допомогою Церква бажає внести свій вклад в громадські дебати на тему самовизначення, уразливості, смерті і самогубства при лікарському сприянню.
В основі документу лежить констатація зміненого ставлення сучасного суспільства до смерті. З табу вона перетворилася у «всюдисущу тему», заявляють єпископи. Про неї тепер кажуть відкрито і публічно. Старіння населення і зростання тривалості життя завдяки прогресу медицини призвели до того, що смерть все більше стає проектом, подією, яку можна «планувати» заздалегідь, нічого не залишаючи на волю випадку і намагаючись зробити смерть «людяною, гідною і доброю».
Однак це звеличення самовизначення особистості призвело до формування громадської думки про те, що необхідно розширити доступ до самогубства при лікарському сприянні – вже узаконеного в Швейцарії для невиліковно хворих і для тих, чиї страждання нестерпні, – і на людей похилого віку, в тому числі, на тих, які не стоять на порозі смерті. Про це свідчить несподіваний консенсус, виражений швейцарцями у 2015 році з приводу ідеї дозволити людям похилого віку покласти край власному існуванню за сприяння спеціально створеної асоціації допомоги у самогубстві. За останній рік кількість звернень до цієї асоціації значно зросла.
Єпископи намагаються відповісти на етичні питання, поставлені цим тривожним феноменом, пропонуючи християнський погляд на людське життя. «Людське життя, – стверджують єпископи, – це частина громадської мережі з самого народження до смерті. Це не ‘спадкова хвороба’, а основоположний аспект людського стану, точно так само, як і фрагментарність і недосконалість життя. Будь-яка спроба керувати своїм життям в цьому сенсі приречена на провал».
Звертаючись до сучасників, швейцарські католицькі єпископи просять «знову осмислити смерть як частину життя» і як «суспільну подію». Суспільство не має права виключати літніх людей, навпаки, воно зобов’язане поліпшити догляд за ними і визнати зусилля родичів похилого віку та вмираючих. «Суспільство, яке виключає своїх слабких, літніх і несамодостатніх членів, стає нелюдським», – стверджується в тексті документу.
Звертаючись до католиків, комісія «Справедливість і мир» просить приділяти більше уваги питанню «доброї смерті», стаючи голосом літніх і вразливих людей, просувати паліативну допомогу та частіше говорити про життя, ніж про смерть. Для цього потрібно вивчити «нові форми пастирської опіки літніх людей». Що стосується системи охорони здоров’я, єпископи просять приділити більше уваги паліативному догляду, вивчаючи його можливості і недоліки.
Джерело: catholicnews
